Визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми відповідає такій формі обчислення гонорару, як фіксований розмір.
Обставина того, що обчислення “гонорару успіху” пов’язане з настанням певної події, є обґрунтованою та логічною з огляду на саму суть гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій – досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів під час надання послуг правової допомоги.
На це вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 28 липня 2022 року у справі № 903/781/21.
Обставини справи
Адвокатське об’єднанням та фермерське господарством уклали договір про надання правової (правничої) допомоги. За цим договором серед іншого адвокатське об’єднання зобов’язалось здійснювати представництво клієнта у судовому спорі щодо стягнення заборгованості з останнього.
Один із пунктів договору передбачав сплату «гонорару успіху» — 20% від розміру суми, на яку судом буде зменшено суму заборгованості клієнта. Цю частину гонорару клієнт мав сплатити протягом трьох робочих днів із моменту набрання судовим рішенням законної сили.
За результатами розгляду спору апеляційним судом, рішення якого набрало законної сили, зменшено суму стягнення та відмовлено у стягненні з клієнта 5 767 562,24 грн.
Клієнт підписав акт наданих послуг, проте згодом не сплатив 1 153 512,44 грн.
У зв’язку із цим адвокатське об’єднання звернулось у господарський суд із позовом до фермерського господарства про стягнення вказаної суми.
Попередні рішення судів
Місцевий господарський суд, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
Суди таку відмову мотивували таким:
- передбачена додаткова винагорода адвоката не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (Закон про адвокатуру), а є за своєю суттю гонораром успіху;
- сторони не визначили розмір «гонорару успіху», оскільки не визначили чітко порядок його обчислення – фіксований розмір або погодинна оплата, не встановили порядок його сплати, а передбачена сума гонорару не визначена у твердій грошовій сумі, а пов’язана з настанням певної події;
- підстави для нарахування гонорару відсутні, оскільки, апеляційний суд не зменшив суму заборгованості, а лише відмовив у її стягненні з клієнта.
Висновки ВС
КГС ВС погодився з висновком судів про те, що передбачена договором винагорода є додатковою винагородою адвоката, платою за досягнутий адвокатом результат та є за своєю суттю так званим гонораром успіху, нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.
Проте ВС не погодився з позицією судів та зробив такі висновки:
- норми Закону про адвокатуру та правил адвокатської етики не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару), як основний, додатковий чи «гонорар успіху», що свідчить про те, що поняття «гонорар», є загальним, під ним розуміється як основна, так і додаткова винагороди;
- «гонорар успіху», погоджений сторонами у відповідному підпункті договору під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката;
- це узгоджується і з висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, згідно з яким відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (“гонорар успіху”) є складовою частиною гонорару адвоката;
- ВС вважає, що така істотна умова договору, як ціна, була визначена сторонами у відповідному пункті договору;
- визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми відповідає такій формі обчислення гонорару, як фіксований розмір;
- за такого порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума.
«Обставина того, що обчислення гонорару успіху пов’язане з настанням певної події, про яку зазначили суди попередніх інстанцій, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій — досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів при наданні послуг правової допомоги», — підсумував КГС ВС.
Результат спору
КГС ВС скасував попередні рішення у справі та прийняв нове рішення про задоволення позову.
