Як забронювати працівника від мобілізації? З таким питанням вимушено стикнувся роботодавець внаслідок запровадження на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, термін якої останній раз продовжено до 21 листопада 2022 року.
Кабінетом Міністрів України 03 березня 2022 року прийнято постанову № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі – «Постанова»), якою встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Одночасно у преамбулі до постанови зазначено, що нормативно-правовий акт Уряду прийнято у відповідності до статей 12 та 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Отже основною умовою для бронювання працівників є виконання роботодавцем мобілізаційних завдань (замовлень).
Що таке мобілізаційні завдання (замовлення)?
Відповідно до статті 1 Закону мобілізаційні завдання (замовлення) – окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.
Відтак, для успішного бронювання співробітників компанії потрібно як підтвердження того, що вона забезпечує задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або населення, а й те, що вона є виконавцем мобілізаційних завдань. Це значно звужує коло компаній, які можуть скористатися бронюванням.
Одночасно варто звернути увагу, що ситуація може змінитись на краще, оскільки 20 вересня 2022 року Верховною Радою України прийнято за основу урядовий проєкт закону № 7687, яким зокрема пропонується:
– дозволити проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;
– надати повноваження уряду розробити новий порядок бронювання, який має включати критерії віднесення підприємств до критичних.
Хто може подавати документи на бронювання та в якому порядку?
Алгоритм дій наступний:
Керівники підприємств, установ та організацій подають пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов’язаних до відповідного державного органу (за відповідною сферою управління та за галузевою ознакою або у разі, якщо підприємство виконує завдання в інтересах такого органу (наприклад, укладений договір (контракт) або до обласної військової адміністрації за територіальним принципом), обґрунтувавши в супровідному листінеобхідність надання відстрочки працівникам для виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших формувань та населення в умовах правового режиму воєнного стану.
Пропозиції подаються за формою згідно з додатком 1 до постанови.
При цьому обґрунтування має містити підтвердження виконання підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, національної економіки та населення, зокрема, дату та номер рішення органу виконавчої влади та місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень), а також дату та номер укладеного договору щодо їх виконання тощо.
Варто зауважити, що не можуть слугувати підтвердженням листи органів місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень) та укладення з підприємствами договорів на їх виконання без посилання в цих листах на розпорядження органів виконавчої влади щодо встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень) органам місцевого самоврядування.
Крім того, при підготовці Пропозицій слід враховувати:
1. рішення Головнокомандувача Збройних Сил України щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності.
2. не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства.
3. не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 (із змінами) порядку:
– військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, оформлені відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 12);
– які не перебувають у трудових відносинах з підприємством;
– які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних (призовники (до 27 років); особи, які досягли граничного віку перебування у запасі; особи, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; не мають військових звань та або військово-облікових спеціальностей, тощо);
– які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В подальшому, органи державної влади направляють опрацьовані пропозиції до Міністерства оборони України на погодження.
Після погодження Міністерством оборони України пропозиції направляють до відповідного державного органу для подальшого направлення до Міністерства економіки України.
Фінальним етапом є отримання Витягу з наказу Міністерства економіки про бронювання конкретних військовозобов’язаних, який доводиться у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
Строк дії відстрочки становить: шість місяців та може бути продовжений на строк до двох місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони.
Підстави для анулювання відстрочки:
1. закінчення строку її дії;
2. завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
3. ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
4. звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.
Отже, хоча процедура бронювання викликає чимало запитань щодо її реалізації, проте навіть у такому вигляді остання на сьогодні доки дозволяє забезпечувати належне функціонування бізнесу для забезпечення потреб держави та населення.
Андрій Петришак,
адвокат, старший юрист АО «КПД Консалтинг»
Кирило Казак
адвокат, партнер АО «КПД Консалтинг»
