Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не допускається. Всі докази, зібрані до внесення відомостей до ЄРДР, визнаються недопустимими. Єдиним винятком із цього правила є проведення огляду місця події (відомості про вчинене кримінальне правопорушення вносяться невідкладно після завершення огляду).
На цьому наголосила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва під час онлайн-зустрічі з правниками.
Спікерка розповіла, що в КПК України не передбачено обов’язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Тобто особа може звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до будь-якого слідчого, дізнавача, прокурора, і вони мають внести відповідні відомості до ЄРДР. Крім того, ст. 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування (про це йдеться у постановах ККС ВС у справах № 332/1189/18, № 454/2576/17).
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, то він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів із дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні в нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Докази, отримані в такому кримінальному провадженні, можуть бути визнані неналежними та недопустимими у разі встановлення, що їх збирав орган із порушенням правил підсудності.
Світлана Яковлєва також окреслила особливості проведення досудового розслідування під час воєнного стану та застосування ст. 615 КПК України (з урахуванням внесених до неї змін). Так, зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачено можливість початку досудового розслідування без внесення відомостей до ЄРДР шляхом винесення постанови про початок досудового розслідування.
При цьому в кожному випадку застосування зазначеної норми КПК України слід ретельно перевірити, що у дізнавача, слідчого, прокурора на момент початку досудового розслідування не було технічної можливості доступу до ЄРДР.
Суддя ККС ВС звернула увагу на те, що на час воєнного стану і за умови неможливості виконання слідчим суддею своїх повноважень законодавець надав право керівнику органу прокуратури здійснювати певні повноваження слідчих суддів. Право передати процесуальні повноваження слідчого судді керівнику органу прокуратури має надаватися лише на тих територіях, де через бойові дії або з інших об’єктивних причин (руйнування або пошкодження будівлі суду тощо) слідчий суддя не має можливості здійснювати свої повноваження.
Одним із таких повноважень є продовження запобіжного заходу під час воєнного стану. Якщо під час воєнного стану суд працює у звичному режимі, слідчий суддя здійснює свої повноваження, то продовження запобіжного заходу відбувається в загальному порядку.
Якщо в разі неможливості виконання слідчим суддею своїх повноважень питання про продовження запобіжного заходу вирішує керівник органу прокуратури, то потрібно враховувати, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою здійснюється на підставі закону та не може перевищувати двох місяців (частини 5 та 6 ст. 615 КПК України). Продовження запобіжного заходу більше ніж на два місяці на підставі закону без ухвали слідчого судді або суду потенційно може призвести до порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому таке продовження не підлягає оскарженню, оскільки здійснюється на підставі закону, а судове рішення з цього приводу не ухвалюється.
Продовження тримання під вартою на підставі закону не може бути оскаржене в апеляційному порядку, оскільки таке питання не є предметом апеляційного розгляду.
Детальніше – у відеозаписі онлайн-зустрічі: https://cutt.ly/u1IdzVC.
Із презентацією Світлани Яковлєвої можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3VvGig4.
Захід організовано Верховним Судом спільно з Асоціацією правників України.
