Ефективне використання учасниками судових процесів правових інструментів безпосередньо впливає на їх роботу та багато в чому зумовлює кінцевий результат розгляду справи. Нижче розглянемо найбільш типові помилки, яких припускаються при формуванні адвокатських запитів.
Будь-який судовий процес охоплює широке коло учасників. Зазвичай, це – сторони процесу, прокурор, суддя та адвокат. На сьогодні нормою є практика представлення інтересів сторін у суді саме адвокатами. Таким чином, якість роботи адвоката визначає результат процесу. Оскільки захист будується на інформації, кожен адвокат має інструмент отримання офіційної та достовірної інформації – адвокатський запит. Усі вимоги до нього описані в Законі України від 05 липня 2012 р. № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Адвокатський запит – це гарантований Законом України спосіб отримання адвокатом матеріалів справи та іншої інформації від органів державної влади з метою надання юридичної допомоги клієнту. Правильно оформлений запит пришвидшує отримання необхідної інформації та є показником професійності адвокатських послуг. Водночас, неналежне оформлення запиту дає законну можливість відмовити адвокату в наданні інформації.
Особливості адвокатського запиту
Закон передбачає, що адвокатський запит можуть направляти тільки адвокати. При цьому готувати такий запит може сам адвокат або його довірені помічники. Незалежно від того, хто саме готував запит, він має бути оформлений письмово у паперовій формі та підписаний адвокатом особисто. До речі, повноцінна цифровізація даної процедури вбачається перспективним напрямом для розвитку електронного судочинства, водночас наразі її неможливо впровадити зараз через зазвичай низьку технічну залученість сторін.
Іншою особливістю адвокатського запиту є те, що адвокат має право на отримання інформації в чітко визначених суб’єктів-розпорядників інформації. До них належать:
-
органи місцевого самоврядування;
-
органи державної влади;
-
посадові та службові особи;
-
підприємства, установи та організації, громадських об’єднань та їх керівники.
Також, Стаття 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначає право адвоката звернутися для отримання інформації і до фізичної особи, але виключно за її згодою.
Опис проблематики
Державні підприємства «Інформаційні судові системи» (ДП «ІСС») та «Центр судових сервісів» (ДП «ЦСС») створені для організаційного забезпечення роботи судів, експертизою та забезпеченням роботи автоматизованих державних реєстрів . Щодня вони отримують велику кількість адвокатських запитів (наразі в середньому понад 100 на місяць). При цьому їх кількість стабільно зростає протягом тривалого часу.
З огляду на дотримання вимог законодавства та з метою уникнення спірних питань щодо підстав надання інформації, ДП «ІСС» має право запускати в роботу отримані адвокатські запити за умови лише їх належного оформлення, з дотриманням всіх нормативно визначених умов.
На жаль, близько половини всіх надісланих запитів на надання інформації дістають відмову саме через помилки в оформленні. Така невтішна статистика, у свою чергу, може створити враження, що запити навмисне відхиляють. Для того, щоб зрозуміти, чому так відбувається розглянемо причини відмови.
Типові помилки оформлення адвокатських запитів:
1) Запит подано з метою отримання або надання консультацій
Статті 20, 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають професійне право адвоката звертатися із запитами, щодо отримання інформації чи копій документів, потрібних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Однак це не стосується надання консультацій, певних роз’яснень чинного законодавства або окремих його норм чи отримання будь-яких довідок.
Висновок: Запит означає прохання надати готову інформацію, у ньому адвокат має просити надати факти, а не роз’яснення. Для того, щоб отримати інформацію, яку потрібно створити (наприклад, роз’яснити, вжити заходів, відреагувати,) Закон України «Про звернення громадян» передбачає подачу звернення (скарги, клопотання, пропозиції тощо).
2) Додавання до запиту незасвідчених адвокатом копій документів
Документи, що додаються до адвокатського запиту, мають бути належним чином засвідчені. Порядок засвідчення документів визначають Національний стандарт України Державної уніфікованої системи документації (п. 5.26, 5.27) та Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003)”.
Кожен запит повинен мати основні обов’язкові атрибути:
-
“Згідно з оригіналом”
-
Назва посади
-
Особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копію
-
Дата посвідчення копії.
3) Порушення правил виготовлення, заповнення чи оформлення ордеру
Ордер – письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законами України
Єдиний стандарт правил виготовлення, оформлення, зберігання та обліку ордерів встановлюються Положенням про ордер на надання правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 зі змінами.
Ордер має бути виготовлений із зазначенням всіх передбачених положенням реквізитів. Важливо пам’ятати, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
Важливо зауважити: виданий ордер підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката. Ордер, який видається адвокатським бюро чи об’єднанням, обов’язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об’єднання. Він також обов’язково має бути скріплений печаткою юридичної особи.
Підсумки
Адвокатський запит робить можливим отримання адвокатом інформації для надання юридичної допомоги клієнту. При цьому близько половини запитів дістає відмову через неналежне оформлення, переважно з метою уникнення спірних питань щодо підстав надання інформації. Оформлення адвокатського запиту неналежним чином збільшує ймовірність відмови у наданні інформації на нього. Цифровізація відповідних процесів вбачається одним із перспективних напрямків розбудови системи електронного судочинства.
