Про особливості роботи адвоката з клієнтами під час досудового слідства та адвокатську етику розповів слухачам Legal High School Ярослав Зейкан, партнер EQUITY. Він нагадав, що 13 квітня 2012 року Верховна Рада України ухвалила Кримінальний процесуальний кодекс України, та зазначив, що цей Кодекс зробив величезний крок від інквізиційного процесу радянського зразка до змагальної англо-американської системи.
На базі власного досвіду роботи суддею лектор наголосив, що радянський кримінальний процес базувався на трьох постулатах:
- принцип приписування вини, який суперечить презумпції невинуватості;
- принцип об’єктивної істини, хоча в судах встановлюється не істина, а доведеність чи недоведеність вини особи;
- пріоритет показань свідка чи обвинуваченого, даних під час досудового слідства, перед показаннями, даними в суді.
При цьому він на практичних прикладах продемонстрував, що ганебні традиції радянського правосуддя багато в чому залишаються в силі і досі.
На думку Ярослава Зейкана, недоліком КПК України 2012 року є відсутність запобіжників проти невиконання закону сторонами кримінального процесу. Також він зазначив, що сторона обвинувачення має суттєво більше повноважень, ніж сторона захисту. Наведена лектором статистика свідчить, що у 2020 році зареєстровано 784 096 кримінальних проваджень, у 2019-му — 840 447, у 2018-му — 915 431. При цьому офіційно потерпілими у 2020 році визнано лише 234 816 осіб, у 2019-му — 300 000, у 2018-му — 344 780. Таким чином порушено близько 800 тисяч справ, а потерпілими є лише 234 тисячі осіб, відповідно, решту справ, у яких немає потерпілого, ініціювали прокуратура та слідчі органи. Тож недивно, що 54% проваджень було закрито з реабілітуючих підстав, тобто там не було складу злочину або події злочину. На практиці це означає, що в ході порушення цих проваджень йшли пропозиції корупційних діянь.
Саме недоліки юридичної техніки цього Кодексу, на думку лектора, винні в тому, що слідчий суддя не має достатніх можливостей для відсікання абсолютно безпідставно порушених справ. Саме тому наразі маємо 9 мільйонів кримінальних справ, що більше, ніж у Китаї з його 1,5-мільярдним населенням. Недивно, що слідство не справляється, та й не буде справлятися з таким валом справ, адже слідчий фізично не в змозі розслідувати 200—300 справ з дотриманням процедур, передбачених КПК України.
Говорячи про відносини адвоката з клієнтом, лектор зазначив, що в українських реаліях адвокат є легальним опонентом влади, тому занадто активного адвоката часто ідентифікують з його клієнтом і намагаються знайти спосіб обмежити його в правах чи притягти до відповідальності.
Опираючись на приклади з власної практики, Ярослав Зейкан визначив три етапи роботи адвоката під час досудового слідства.
Перший — коли проти особи збираються матеріали для порушення кримінальної справи. На цьому етапі адвокат може консультувати особу, надавати правову допомогу та здійснювати інші повноваження, наприклад подати запит про наявність зареєстрованих кримінальних справ проти клієнта.
Другий — коли стає відомо про те, що проти особи зареєстровано кримінальну справу і ведеться розслідування. На цьому етапі, крім заходів першого етапу, адвокат проводить активний пошук фактів та обставин, що виправдовують його клієнта, хоча йому ще не пред’явлено підозру. Крім того, проводиться підготовка людей, які можуть стати свідками або потенційними підозрюваними у справі, в тому числі правила поведінки під час допиту.
Третій етап Ярослав Зейкан вважає основним і він починається з моменту, коли особі пред’явлено підозру. У КПК України передбачено право надавати письмові та усні пояснення на підозру та на обвинувальний акт, хоча часто адвокати нехтують такою можливістю, аби передчасно не розкрити стратегію захисту. Лектор порадив слухачам Legal High School писати пояснення так, щоб воно не могло бути використане проти клієнта. «У поясненні треба зафіксувати допущені порушення та факти, які підлягають спростуванню. При цьому всі дії адвоката мають здійснюватися у найбільш вигідний для клієнта момент», — наголосив він.
Ярослав Зейкан вважає, що базовим принципом фактологічного захисту в наших умовах є стандарт доведення вини поза розумним сумнівом, визначений статтею 17 КПК України. Цей стандарт діє і під час досудового слідства, тож адвокат має задіяти всі чинники для спростування обвинувачення, замовлення експертиз, наведення власних доказів тощо.
