Суддю може бути переведено до іншої установи без його згоди в разі законної зміни судової системи чи регулярної ротації кадрів. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №800/439/16.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
25 квітня 2017 року м.Київ №800/439/16
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — КРИВЕНДИ О.В.,
суддів: ВОЛКОВА О.Ф., ГРИЦІВА М.І., ПРОКОПЕНКА О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Президента України про визнання незаконним та скасування указу в частині, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2016 року Особа 6 звернувся до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
— визнати протиправним та скасувати указ Президента від 1.08.2016 №320/2016 в частині переведення обраного безстроково судді Дніпровського районного суду м.Херсона Решетова В.В. на посаду судді Новотроїцького районного суду Херсонської області;
— зобов’язати Президента реалізувати свої повноваження, передбачені ч.2 ст.82 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) — розглянути заяви позивача від 7.04, 17.06, 6.07.2016 про його переведення на посаду судді Херсонського міського суду; розглянути заяву позивача від 15.07.2016; видати указ про переведення позивача на посаду судді Херсонського міського суду.
На обґрунтування позову зазначив, що указ №320/2016 не відповідає міжнародно-правовим нормам, Кодексу законів про працю, оскільки ним, на думку позивача, порушено його право на працю, заборону примусової праці, право на приватне сімейне життя та вільний вибір місця проживання.
Крім того, позивач зазначав, що указом №320/2016 здійснено втручання в роботу судді, посягання на його незалежність, порушено принцип незмінюваності суддів та правової визначеності. Йшлося у заяві й про те, що позивач підданий дискримінації порівняно з іншими суддями та працівниками ліквідованого Дніпровського районного суду м.Херсона.
ВАС постановою від 17.11.2016 в задоволенні позову відмовив.
Суд установив, що постановою Верховної Ради від 2.12.2010 №2759-VI позивача обрано безстроково на посаду судді Дніпровського районного суду м.Херсона.
Указом Президента «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» від 19.01.2016 №15/2016 ліквідовано Дніпровський районний суд м.Херсона, Комсомольський районний суд м.Херсона, Суворовський районний суд м.Херсона та утворено Херсонський міський суд. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 21.03.2016 №27/пс-16 рекомендовано суддю Дніпровського районного суду м.Херсона Решетова В.В., обраного безстроково, для переведення на посаду судді Новотроїцького районного суду Херсонської області.
ВАС постановою від 30.05.2016 (справа №800/202/16) в задоволенні адміністративного позову Особи 6 до ВККС про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення та зобов’язання вчинити певні дії відмовив.
Указом №320/2016 суддю Дніпровського районного суду м.Херсона Решетова В.В. переведено на роботу на посаду судді Новотроїцького районного суду Херсонської області.
Не погоджуючись із постановою ВАС від 17.11.2016, Особа 6 з підстави, встановленої п.4 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, подав заяву про її перегляд ВСУ.
У заяві та доповненнях до неї йдеться про те, що указом №320/2016 порушуються конституційні права позивача, цей указ суперечить низці міжнародно-правових актів, оскільки Особу 6 без його згоди, за наявності вакантних посад у новоутвореному Херсонському міському суді, де він має бажання працювати, переведено до іншого, найвіддаленішого суду Херсонської області.
Йдеться у заяві й про те, що указ №320/2016 виданий на підставі незаконного рішення ВККС.
На думку заявника, судове рішення, яке він просить переглянути, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заява також містить доводи щодо неоднакового застосування ВАС як судом першої інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зважаючи на викладене, Особа 6 просить скасувати постанову ВАС від 17.11.2016 та прийняти нове рішення — про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Конституційні повноваження Президента визначені ст.106 Конституції, відповідно до якої Президент на основі та на виконання Конституції і законів видає укази і розпорядження, що є обов’язковими до виконання на території України. Закон №2453-VI визначав організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Згідно із ст.4 цього закону судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією, цим законом та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.19 закону №2453-VI у редакції, чинній на момент видання указу №15/2016, суди загальної юрисдикції утворюються, у тому числі шляхом реорганізації, та ліквідовуються Президентом на підставі пропозиції Державної судової адміністрації.
Згідно із ст.53 закону №2453-VI судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним 65 років, крім випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до цього закону. Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в порядку дисциплінарного стягнення.
Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду того самого рівня може здійснюватися Президентом без конкурсу тільки у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді (ч.2 ст.82 закону №2453-VI).
Аналогічним чином таке переведення врегульовано й у Положенні про порядок переведення судді до іншого суду того самого рівня у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, затвердженому рішенням ВККС від 23.10.2015 №68/зп-15.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, ВАС виходив з того, що, оскільки Дніпровський районний суд м.Херсона, де працював позивач, було ліквідовано, Президент правомірно видав указ №320/2016 про переведення Особи 6 на роботу на посаду судді Новотроїцького районного суду Херсонської області.
Колегія суддів вважає, що ВАС повно і всебічно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та дав належну оцінку дослідженим у ній доказам.
Суд на підставі аналізу чинного законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про те, що Президент, видаючи указ №320/2016, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Колегія суддів не може погодитися з наведеними у заяві доводами про незаконність указу №320/2016, оскільки можливість переведення судді до іншого суду без його згоди у разі ліквідації суду закріплена на законодавчому рівні, а саме — у ст.53 закону №2453-VI.
Не суперечить, на думку колегії суддів, указ №320/2016 і міжнародно-правовим актам, про які йдеться у заяві, зокрема Європейській хартії про закон «Про статус суддів» та Монреальській універсальній декларації про незалежність правосуддя, оскільки ці акти, декларуючи загальне правило щодо неможливості переведення судді з одного суду до іншого без його згоди, містять винятки із цього правила.
Так, за змістом п.3.4 європейської хартії, суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди у разі законної зміни судової системи, а згідно з п.15 декларації судді не можуть бути переведені з одного суду до іншого, за винятком системи регулярної зміни (ротації) кадрів.
Рішення ВККС від 21.03.2016 №27/пс-16, яким Особу 6 рекомендовано для переведення до Новотроїцького районного суду Херсонської області, було оскаржене позивачем до ВАС, який за результатами розгляду справи 30.05.2016 відмовив у задоволенні позову про визнання цього рішення незаконним та його скасування. Постанова суду у цій справі є чинною, а тому наведені у заяві доводи про те, що указ №320/2016 виданий на підставі незаконного рішення ВККС, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Що стосується наведених у заяві доводів про неоднакове застосування ВАС як судом першої інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, то слід зауважити таке.
Згідно з п.1 ч.1 ст.237 КАС з підстав неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, ВСУ можуть бути переглянуті лише рішення суду (судів) касаційної інстанції.
Водночас рішення ВАС у справі, що розглядається, постановлене цим судом як судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст.171-1 КАС. Такі судові рішення ВСУ переглядає з підстави, встановленої п.4 ч.1 ст.237 КАС, а саме: порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у конкретній справі. Тому з наведеними у заяві доводами і в цій частині погодитися не можна.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, що могло призвести до неправильного вирішення справи, при перевірці постановленого у справі судового рішення колегією суддів не встановлено.
Оскільки ВАС розглянув справу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а рішення цього суду є законним та обґрунтованим, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування, а відтак і для задоволення заяви про перегляд зазначеного рішення.
Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви Особи 6 відмовити.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
