Якщо нереалізоване на торгах майно вже оформлене на стягувача, то боржникові слід подавати позов у порядку, передбаченому ст.293 Цивільного кодексу, а не скаргу про скасування акта та постанови державного виконавця. Такого висновку ВСУ дійшов 14.06.2017 (справа No6-1804цс16).
Підтверджено встановлені судами факти недодержання закону та, як наслідок, порушення прав особи, проте скасовано рішення, якими порушення усуваються, а права особи захищаються. Обґрунтовується це неправильним вибором позивачем способу захисту порушеного права або неможливістю захистити порушені права заявника в такому виді провадження.
Іпотечну нерухомість було виставлено на електронні торги для реалізації, проте звіт про оцінку майна втратив чинність, і це порушення суди встановили. Торги двічі не відбулись, і державний виконавець передав іпотечне майно стягувачу за початковою ціною. Боржник, справедливо вказуючи на порушення порядку проведення торгів, подав скаргу, в якій просив скасувати акт і постанову державного виконавця про передання спірного майна.
Суди апеляційної та касаційної інстанцій з огляду на беззаперечне порушення прав боржника задовольнили його скаргу. Проте ВСУ скасував усі рішення у справі, а скаргу боржника залишив без розгляду. Він дійшов висновку, що оскільки майно вже було передано стягувачу, то має місце спір про право. У такому випадку подається позов у порядку, передбаченому ст.393 ЦК («Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності»). При цьому боржник повинен указати держвиконавця та стягувача як відповідачів.
