Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Функції адвокатів як захисників та представників під час дії воєнного стану прямо витікають із тих обмежень, які можуть бути застосовані після введення такого стану. Тобто такі функції адвокатів прямо залежать від зміни прав і обов‘язків пересічних громадян та посадовців чи спеціальних органів.
Що ж може змінитися?
Відповідно до статті 20 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. У будь-якому разі не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, а саме, статтями 24 (рівні конституційні права), 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55 (права і свободи людини і громадянина захищаються судом), 56, 57, 58, 59 (кожен має право на професійну правничу допомогу), 60, 61, 62, 63 Конституції України.
Дійсно, під час воєнного стану створені Військові адміністрації, між іншим, мають право:
– встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи;
– запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
– використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони;
– примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави;
– запроваджувати комендантську годину;
– встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
– перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
– забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
– забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
При цьому для діяльності адвокатів важливе значення має стаття 131 Конституції України, яка визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується Конституцією.
Конституцією та Законом «Про правовий режим воєнного стану» будь-яких змін до застосування цієї норми Конституції під час воєнного стану не передбачено.
Адвокатам та іншим громадянам також слід враховувати, що згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. При цьому створення надзвичайних та особливих судів не допускається, що виключає підстави для будь-яких провокацій стосовно можливості введення в дію так званих трійок, військових трибуналів тощо.
Отже, в період дії воєнного стану методи та форми діяльності адвокатів залишатимуться фактично незмінними.
Проте необхідно звернути увагу, що під час здійснення захисту у кримінальних провадженнях слід враховувати, що вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обтяжуючою обставиною відповідно до пункту 11 частини 1 статті 67 КК України. А за злочини, зазначені в розділі ХІХ «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)», якщо вони вчиняються в умовах воєнного стану, законодавець передбачив посилене покарання.
