Передчасне повернення коштів із фонду порушує права інших учасників, які стоять у черзі перед позивачем. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №371/1024/16-ц.

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

18 жовтня 2017 року                      м.Київ                                №371/1024/16-ц

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — РОМАНЮКА Я.М.,
суддів: ГУМЕНЮКА В.І., ЛЯЩЕНКО Н.П., СІМОНЕНКО В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» про повернення коштів, за заявою ТОВ «Авто просто» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2017,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Особа 5 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто просто» про повернення коштів, який під час розгляду справи уточнив, та остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь 25665,18 грн., сплачених за договором; 22806,07 грн. інфляційних витрат; 3% річних за час прострочення виконання зобов’язання в сумі 3824,43грн. та 1500 грн. витрат на правову допомогу.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 21 вересня 2011 року між ним та ТОВ «Авто просто» укладено угоду, предметом якої є надання учаснику послуг системи «Авто так», спрямованих на придбання автомобіля марки «ЗАЗ», модель «Форза». На виконання умов даної угоди позивач сплатив відповідачу 43266,33 грн., з яких 25665,18 грн. — чисті внески, проте, незважаючи на це, автомобіль ним отримано не було. У зв’язку із цим за його заявою угоду було розірвано, а тому відповідно до п.13.1 угоди відповідач повинен повернути йому чисті внески за право отримання автомобіля за угодою, натомість останній відмовився повернути йому кошти у вищевказаному розмірі.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12.10.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25.01.2017, позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Авто просто» на користь Особи 5 25665,18 грн. коштів, сплачених за договором, 22806,07 грн. інфляційних витрат, 3% річних за час прострочення виконання зобов’язання в сумі 3824,43 грн. та 1500 грн. витрат на правову допомогу, а загалом — 53796,31 грн.

Ухвалою ВСС від 25.05.2017 касаційну скаргу ТОВ «Авто просто» відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У поданій до ВСУ заяві ТОВ «Авто просто» просить скасувати судове рішення у справі з ухваленням нового рішення про відмову в позові, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме — ст.907 ЦК.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі ст.360⁴ ЦПК ВСУ скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Суд установив, що 21.09.2011 між позивачем та ТОВ «Авто просто» було укладено угоду, предметом якої є надання учаснику послуг системи «Авто так», спрямованих на придбання автомобіля марки «ЗАЗ», модель «Форза» за ціною 80860 грн., угода укладена шляхом підписання сторонами угоди, додатка №1 та додатка №2, які є невід’ємними частинами угоди.

На виконання умов даної угоди позивач сплатив відповідачу 43266,33 грн., що підтверджується копіями квитанцій.

19.12.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив про розірвання угоди та просив повернути сплачені ним внески.

Із відповіді ТОВ «Авто просто» від 11.01.2014 вбачається, що відповідач розірвав угоду та повідомив позивача про те, що поверненню підлягають чисті внески, розраховані відповідно до положень п.13.3 ст.13, додатка №2 до угоди.

Пунктом 13.1 ст.13 угоди передбачено, що учасник, який не отримав автомобіль, має право розірвати угоду за власним бажання, про що має повідомити ТОВ «Авто просто» в письмовій формі.

Сума чистих внесків, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли такий учасник повідомив ТОВ «Авто просто» про розірвання угоди, за вирахуванням відступного за відмову від угоди в розмірі 2 цілих чистих внесків.

Відповідно до розд.1 «Визначення термінів» додатка №2 до угоди «цілий чистий внесок — це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля; половинний чистий внесок — це половина цілого чистого внеску».

Згідно з п.2.6 ст.2 додатка №2 до угоди чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар — автомобіль.

Таким чином, в угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені чисті внески перерахунку (у зв’язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім’я споживач зобов’язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати — 100% від ціни автомобіля.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що ТОВ «Авто просто» після розірвання угоди зобов’язане повернути позивачу чисті внески у розмірі 25665,18 грн., розраховані відповідно до положень п.13.3 ст.13 додатка №2 до угоди, інфляційні втрати в сумі 22806,07 грн. та 3% річних від суми простроченого зобов’язання в розмірі 3824,43 грн. При цьому суд зазначив, що безпідставними є доводи відповідача щодо порядку повернення чистих внесків, передбачених ст.13 додатка №2 до угоди, адже такі обставини, як пріоритетність повернення чистих внесків (черга з 8 осіб) та накопичення необхідної суми коштів у фонді для повернення, не можуть бути підставою для відмови у захисті права позивача на отримання коштів, сплачених ним на виконання умов угоди.

Проте в наданих для порівняння ухвалах ВСС від 17.06.2015, 1.10.2015 суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до пп.13.4.2 п.13.4 ст.13 додатка №2 до угоди у наступну чергу повертаються чисті внески тим учасникам, які розірвали угоду. При цьому пріоритет у групі надається тому учаснику, який першим подав письмову заяву про розірвання угоди, а в разі, коли такі заяви було подано одночасно кількома учасниками, пріоритет надається учаснику, номер угоди якого є меншим. Відповідно до п.13.4 ст.13 додатка №2 до угоди, кошти повертаються в порядку, що побудована на принципі черговості. Відмовляючи у позові, суд дійшов висновку про передчасність задоволення вимог позивача з огляду на те, що ТОВ «Авто просто» має повернути сплачені чисті внески учасникам системи, які розірвали угоди раніше.

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВСУ виходить із такого.

Відповідно до ст.907 ЦК, порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін.

Установлено, що укладена між сторонами угода розірвана за заявою позивача від 19.12.2013.

Статтею 13 додатка №2 до угоди сторони чітко визначили порядок і наслідки її розірвання.

Відповідно до п.13.4.1 ст.13 додатка №2 до угоди в першу чергу повертаються кошти учаснику, який розірвав угоду внаслідок настання наступних непередбачених обставин, що виникли під час дії угоди: отримання ним інвалідності або смерті свого подружжя, або набуття учасником статусу безробітного. За вимогою ТОВ «Авто просто» учасник зобов’язується надавати документи, які підтверджують виникнення вищезазначених обставин. За підтверджених обставин згідно із цим пунктом, учаснику повертаються сплачені чисті внески без вирахування відступного.

Відповідно до п.п.13.4.2 п.13.4 ст.13 додатка №2 у наступну чергу повертаються чисті внески тим учасникам, які розірвали угоду, не посилаючись на обставини, викладені в попередньому пункті. При цьому, пріоритет у групі надається тому учаснику, який першим подав письмову заяву про розірвання угоди, а в разі, коли такі заяви було подано одночасно кількома учасниками, пріоритет надається учаснику, номер угоди якого є меншим.

Як вбачається згідно з п.13.4 ст.13 додатка №2 до угоди, кошти повертаються в порядку, що побудована на принципі черговості.

Відповідно до ст.10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї.

З такими умовами позивач погодилася, підписуючи угоду.

У відповіді ТОВ «Авто просто» від 22.07.2016 щодо повернення сплачених коштів зазначено, що перед позивачем існує черга з 8 учасників, повернення чистих внесків яким відбуватиметься раніше, ніж позивачу.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, відхиляючи доводи відповідача щодо порядку повернення чистих внесків (повертаються в порядку, що побудована на принципі черговості), передбачених ст.13 додатка №2 до угоди, дійшов неправильного висновку про задоволення позову про стягнення коштів, не взявши до уваги, що передчасне повернення коштів Особі 5 з фонду для повернення коштів, порушує права інших учасників, які стоять у черзі на повернення коштів перед позивачем.

За таких обставин, Судова палата у цивільних справах ВСУ дійшла висновку про передчасність вимог Особи 5 з огляду на те, що ТОВ «Авто просто» має повернути сплачені чисті внески 8 учасникам системи, які розірвали угоди раніше.

Таким чином, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового — про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п.1 ч.1 ст.355, п.1 ч.1 ст.360³, чч.1, 2 ст.360⁴ ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ТОВ «Авто просто» задовольнити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 12.10.2016, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25.01.2017 та ухвалу ВСС від 25.05.2017 скасувати.

У задоволенні позову Особи 5 до ТОВ «Авто просто» про повернення коштів — відмовити.

Стягнути з Особи 5 на користь ТОВ «Авто просто» сплачений ним судовий збір в сумі 2259,92 грн.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.