Українське законодавство зобов’язує наших суддів у своїх судових рішеннях посилатися на рішення Європейського суду з прав людини як на прецеденти. Наразі практикою Європейського суду користуються вже у всіх регіонах України.
Про це йдеться в щорічному дослідженні практики національних судів «Precedent UA 2017», проведене Українською Гельсінською спілкою з прав людини, повідомляє «Закон і Бізнес».
Дослідження охоплює всі рішення українських судів і відслідковує, скільки було серед них релевантних (доречних) застосувань рішень ЄСПЛ. Дослідження охоплює практики щодо застосування українськими суддями 157 рішень Європейського суду з прав людини проти України за статтею 6 (право на справедливий суд в кримінальному провадженні) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Під час дослідження ґендерного аспекту з’ясувалося, що серед тих суддів, які застосовують рішення ЄСПЛ релевантно, лише 37% є жінками, а 63% – чоловіками.
Цьогорічне дослідження відрізнялося тим, що на самому його початку були обрані критерії релевантності справ. Водночас під час дослідження було помічено велику кількість рішень із формальним підходом до застосування. Тому серед мільйона рішень були відібрані приблизно 800. Потім вже кожне із них ретельно досліджувалося на предмет того, наскільки воно якісне і релевантне, аби потрапити до збірки.
Проведене дослідження свідчить про те, що практикою Європейського суду користуються вже у всіх регіонах України.
За даними дослідження 2016 року рішення ЄСПЛ застосовувалися лише третиною суддів. Наразі ж цей відсоток збільшився фактично наполовину: тепер таких суддів вже 500. Насьогодні українське судочинство ще має багато проблем із релевантністю застосування рішень ЄСПЛ, бо не завжди суддя обирає доречні рішення.
За словами експерта дослідження, деякі українські судді використовують практику ЄСПЛ у негативному аспекті: замість того, аби присудити робітнику, права якого порушив роботодавець, належну компенсацію, вони кажуть: «згідно з рішенням ЄСПЛ, сам факт визнання порушення права вже є належною сатисфакцією».
Також експерт наводить випадок, коли одна із українських суддів закрила газету з мільйонним тиражем, посилаючись на практику ЄСПЛ, при цьому вона не зробила посилання на цю справу.
