Ордер на надання правової допомоги повинен містити інформацію щодо назви органу, в якому надається правова допомога. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 554/213/19.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Справа переглядалася судами неодноразово. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, а саме: наявний у матеріалах справи ордер на надання правової допомоги не містить інформації щодо назви органу, в якому надається правова допомога.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 1312 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки в ордері не зазначено орган, в якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
