Поширення коронавірусу COVID-19 із трагічними наслідками спричинило посилення урядом обмежувальних заходів на час дії карантину.
Пропоную розібрати рішення Кабміну в частині вжиття заходів із обсервації та самоізоляції громадян. Що про них каже закон та чи відповідають такі вимоги уряду Конституції.
Почнемо із найпоширенішого запитання: чому саме уряд впроваджує обмежувальні заходи?
Такі повноваження уряду закріплені на законодавчому рівні.
Зокрема, в Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб»закріплено право Кабінету Міністрів України встановлювати та відміняти карантин. Вводити тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них.
Нормами Кодексу цивільного захисту України закріплені досить широкі повноваження КМУ, як вищого органу виконавчої влади, у забезпеченні цивільного захисту населення, зокрема запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину.
Статтею 30 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я»визначено, що, у разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань, Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, можуть запроваджуватися особливі умови і режими, зокрема, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.
Примусова обсервація та самоізоляція громадян?
Уряд прийняв постанову № 241 від 29.03.2020 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211», якою встановив обмежувальні заходи щодо обов’язкової обсервації та самоізоляції громадян у певних випадках.
Так, було встановлено, що особи, які мали контакт із хворим коронавірусом або хворіють на зазначену хворобу та не потребують госпіталізації, є особами, що потребують самоізоляції. Лікуючий лікар такого хворого визначає строк його самоізоляції та осіб, які потребують самоізоляції внаслідок контакту з хворим. Самоізольовані особи зобов’язані утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають, утриматися від відвідування громадських місць. Дозволяється відвідування, у невідкладних випадках, місць торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами, виробами медичного призначення та закладів охорони здоров’я, за умови використання засобів індивідуального захисту та дотримання відстані не менш як 1,5 метра.
Обов’язкову обсервацію встановлено для осіб, які відвідували країни/регіони із місцевою передачею вірусу в громаді, бо такі особи віднесені до тих, хто мав контакт з хворим на зазначену хворобу, і підлягають обов’язковій обсервації (ізоляції) протягом 14 днів після перетину державного кордону у спеціалізованих закладах, які визначаються Київською міською та обласними державними адміністраціями.
Що таке обсервація та ізоляція?
Як медичний термін «обсервація» – це комплекс обмежувальних і протиепідемічних заходів, спрямованих на локалізацію і ліквідацію осередку інфекційних захворювань (система заходів спрямованих на попередження поширення інфекційних хвороб).
Ізоляція в медицині (епідеміології) – заходи, які полягають в роз’єднанні з оточуючими епідемічно небезпечних осіб (інфекційних хворих, осіб, у яких передбачається інфекційне захворювання, а при карантинних інфекціях – носіїв їх збудників, а також осіб, які перебували у спілкуванні з хворими).
Чи відповідають рішення уряду про встановлення примусової обсервації та самоізоляції Конституції?
Згідно ст. 63 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Разом з тим, на сьогоднішній день в Україні не введено воєнного або надзвичайного стану. Введений режим надзвичайної ситуації, але його не слід плутати з надзвичайним станом, оскільки він не має наслідків обмеження конституційних прав громадян.
З наведеного можливо зробити висновок щодо незаконності дій уряду по запровадженню примусової обсервації (ізоляції) за відсутності для цього необхідних конституційних умов – воєнного чи надзвичайного стану.
Щодо моральної складової примусової обсервації та самоізоляції
На жаль, право не завжди досконале, не завжди рішення уповноважених органів відповідають принципу верховенства права (закону). Впевнений, що юридична спільнота відреагує на дії та рішення Уряду, та прогнозую, що з цього приводу буде подано чимало різного роду скарг та позовів до суду.
Але не варто забувати, про моральну складову обсервації та самоізоляції.
У даному контексті варто нагадати, що кожна людина має обов’язки перед суспільством (ст. 23 Конституції України).
Якщо говорити про моральний обов’язок людини перед суспільством у контексті дії карантину, то обсервація та самоізоляція – це складний, але вкрай необхідний захід для забезпечення збереження здоров’я та життя близьких та оточуючих.
Джерело: Юрліга
