Важливість правового висновку, зробленого Великою палатою Верховного Суду щодо законності гонорару успіху, полягає в стабілізації ділового обороту ринку юридичних послуг. Він був порушений досить спірною правовою позицією, висловленою в іншій аналогічній справі.
Аргументи проти
Досить тривалий час питання законності гонорару успіху не обговорювалося та не ставилося під сумнів. Кожен другий договір про надання правової допомоги мав положення щодо додаткової мотивації адвокатів у разі отримання позитивного результату в справі клієнта. Адвокати зі свого боку не вбачали жодних ризиків щодо законності такої винагороди.
Рішення Касаційного цивільного суду у справі №462/9002/14-ц про незаконність гонорару успіху перевернуло з ніг на голову професійне життя. Для тих, хто не знайомий зі змістом рішення КЦС у справі №462/9002/14-ц, нагадаємо передісторію.
Суд касаційної інстанції зазначив, що додаткова винагорода за досягнення позитивного результату не може бути предметом договору. Адже судове рішення не належить до об’єктів цивільних прав, а його ухвалення в конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг. Тому пункт договору про гонорар успіху слід визнати недійсним.
Більше того, ситуацію на ринку погіршило також те, що цей правовий висновок набув популярності в судовій практиці. Аналогічна правова позиція знайшла відображення і в постановах ВС від 3.07.2019 у справі №757/20995/15-ц, від 22.05.2018 у справі №826/8107/16, від 10.07.2019 у справі №912/2391/16 та багатьох інших.
Тож, коли з’явилася новина про те, що питання про законність гонорару успіху буде розглянуто вже Великою палатою Верховного Суду, більшість адвокатів чекала на результат з надією.
Успіх — у деталях
12 травня ВП ВС ухвалила рішення у справі №904/4507/18, в якому сформувала правовий висновок щодо законності гонорару успіху. Тим самим поставила крапку в дискусії, що тривала понад 2 роки.
З чого виходив суд, ухвалюючи рішення? Насамперед із того, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими й може розглядатися питання щодо обов’язковості такого зобов’язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх сумірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Тобто суд погодився з тим, що питання гонорару успіху за своєю суттю є питанням домовленості сторін. Законодавство не обмежує адвоката та клієнта у праві включення такого платежу до умов договору. Такий підхід є достатньо обґрунтованим, адже відповідає принципу свободи договору та практиці Європейського суду з прав людини, яка окремо згадується у рішенні.
Наступний момент, на який суд звернув увагу, — це обґрунтованість розміру гонорару успіху. Хоча суд зазначив, що, попри договірний характер гонорару успіху, він повинен відповідати принципам розумності та сумірності. Це означає, що він не може бути безумовним, а має ставитися в залежність від багатьох чинників, наприклад: ціни позову, обсягу та якості наданих послуг, важливості справи для клієнта, ступеня опору протилежної сторони тощо.
Варто погодитися з подібним підходом, адже неправильно говорити про значні розміри гонорару успіху, якщо категорія справи є нескладною, а обсяг і складність підготовлених документів відповідають категорії справи. Тобто суд дає гарантії обом сторонам судового процесу від можливості зловживання своїми правами.
Окремо варто звернути увагу на те, що гонорар успіху віднесено до судових витрат. І це є однозначно позитивним моментом, оскільки дозволяє мінімізувати фінансові ризики клієнта.
Шукаймо золоту середину
Отже, відтепер можемо включати гонорар успіху до умов договору без ризику, що клієнт зможе його оскаржити в судовому порядку. Це однозначно позитивний момент, на який так довго чекали адвокати.
Однак, формуючи розмір гонорару успіху, варто об’єктивно оцінювати не тільки обсяг та якість виконаної роботи, але й ціну позову, складність справи та інші чинники, які можуть свідчити про нерозмірність заявленої суми. Визначаючи розмір гонорару успіху, можна виходити як з аналізу судової практики у конкретних категоріях справ, так і з витрачених ресурсів. Золота середина в цьому випадку буде найкращим варіантом.
Однозначно про клієнта необхідно дбати в усіх аспектах, а тому, зазначаючи в позовній заяві розрахунок судових витрат, необхідно включити гонорар успіху, щоб максимально мінімізувати фінансові втрати клієнта.
Джереоло: Закон і Бізнес
